Веб-портфоліо - Опис власного досвіду
Четвер, 12.08.2016, 7:05 PM
Вітаю Вас Гість | RSS

Портфоліо Жуковської С. В.

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 65
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Опис власного досвіду

Тема самоосвіти: «Формування ключових компетентностей шляхом впровадження проектної технології»

Актуальність вибору теми самоосвіти: У ході проектної діяльності в учнів відбувається формування навичок критичної оцінки отриманої інформації, свідома трансформація даних на рівень категоріальних понять, розвивається креативність мислення, без якої неможливе створення чогось нового та глобального.

          Метою створення проекту (визначеного як глибоке дослідження теми) має стати не просто пошук правильних відповідей на запитання, поставлені вчителем, а усвідомлення проблеми, з'ясування причин її виникнення і, нарешті, пошук шляхів розв'язання. У процесі створення проекту учень отримує досвід, необхідний для його подальшого розвитку як індивідуальності. Організація навчально-виховного середовища є одночасно інформаційним, різнобічним, комплексним і тематичним, динамічним і варіативним, близьким до дитячого сприймання. Вона сприяє розвиткові пізнавальної активності учнів. Тому впровадження проектної діяльності в навчально-виховний процес є актуальним.

Об’єктом мого дослідження та вивчення стала  проектна діяльність, а предметом – використання проектів для формування ключових компетентней молодшого школяра. Бо тільки тоді можна досягти бажаного результату, коли вчитель чітко уявляє, які кроки треба зробити для його реалізації.  

     Використання сучасних освітніх технологій  

Діяльність в парах, в малих групах дає зрозуміти, що для досягнення мети потрібна скоординована робота всіх. Застосовую технології колективно-групового навчання: обговорення в загальному колі, мікрофон, мозковий штурм, незакінчене речення, навчаючись – учусь та ін., бо це дає змогу швидко опитати дітей, дізнатися хто помиляється тощо.

Працюючи над впровадженням проектної діяльності у мене поступово склалася певна структура діяльності:

-      виявлення готовності до пошукової діяльності (характеризується вмінням учнів розв’язати конкретну розумову чи практичну задачу, виконати завдання на окремих етапах її розв’язування);

-      формування мотивації (пробудити і закріпити в дітей позитивні емоції в процесі колективної навчальної діяльності, викликати інтерес, допитливість, бажання до самостійного розмірковування і як наслідок – прагнення до пошукової діяльності);

-      розвиток пізнавальних потреб, наполегливості у виконанні самостійних робіт;

-      розвиток здібностей дитини, залучення її до проектної, творчої діяльності.

  Діти бачать результат своєї роботи, встановлюється зв’язок із життєвим досвідом, розвивається вміння ставити мету й здійснювати саморегуляцію діяльності, створюються умови, за яких учні самостійно отримують необхідні знання з різних джерел, вчаться користуватися здобутими знаннями для розв’язання пізнавальних і практичних завдань, дістають комунікативні вміння. Всі ці знання та вміння необхідні учням для швидкої та безболісної адаптації до середньої та старшої школи.

       У нашій школі утверджується культурологічний принцип особистісно зорієнтованого навчання і виховання. Вже у молодших школярів розвиваю творчі здібності, нахили, інтереси. Бо якщо дитина ще в початковій школі не навчиться самостійно творити, то такою ж безініціативною, пасивною вона буде в житті. Розвивати творчість для мене означає виховувати інтерес до знань, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий. Тому і науково-методична проблема, над якою я працюю в же п’ятий рік не є випадковою: "Формування ключових компетентностей шляхом впровадження проектної технології”. Оскільки наша школа  є базовою для гуманітарної гімназії, тому веду пропедевтичну роботу щодо формування всебічно розвиненої особистості майбутнього гімназиста.

           У результаті впровадження проектної технології у навчальному закладі створюється інноваційно-розвивальне середовище, що передбачає такі процеси: мотивацію навчальної діяльності; проблемно-креативну спрямованість, інтерактивну організацію освітньої діяльності; набуття знань, умінь і навичок як самостійного, так і колективного пошуку, постійну актуалізацію їх застосування; формування нового досвіду психологічних якостей; орієнтацію на особистий і колективний успіх.

           Основні вимоги щодо використання проектної технології, які є для мене головними: наявність значущої у дослідницькому і творчому плані проблеми, яка потребує інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її вирішення; практична, теоретична, пізнавальна цінність передбачуваних результатів; самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів; структурування змістовної частини проекту (із поетапними результатами); використання дослідницьких результатів. Проектне навчання націлене на набуття учнями нових знань на основі реальної життєвої практики, розвиток у них компетенцій у процесі проблемно зорієнтованого пошуку. 

          Проектна технологія вирізняється, по-перше, концептуальністю, тобто опорою на струнку систему філософських і психолого-педагогічних концепцій. Сферою цілепокладання є створення умов для розвитку творчої активності учня і самореалізації сутнісних сил. По-друге, системністю, оскільки являє собою цілісну послідовність дидактичних прийомів і операцій для досягнення життєво важливого результату. Ще однією важливою характеристикою проектної технології є відтворюваність, тобто метод проектів може знайти застосування на різних етапах навчання і виховання.

            Педагогічна теорія довела, що ефективність навчання і виховання вищі, якщо учень сам стає суб'єктом навчально-виховного процесу (Дьюї Дж.). При такому інноваційному вирішенні проблеми докорінно змінюються відносини в системі вчитель - учень, а саме: учень визначає мету діяльності - учитель допомагає йому в цьому; учень відкриває нові знання - учитель рекомендує джерело знань; учень експериментує - учитель розкриває можливі форми і методи експерименту; учень обирає - учитель сприяє прогнозуванню результату вибору; учень активний - учитель створює умови для прояву активності; учень несе відповідальність за результати своєї діяльності - учитель допомагає оцінити отримані результати і виявити способи удосконалення діяльності. Андреас Папандреу (Інститут освіти, Кіпр) справедливо вказує, що проектне навчання є непрямим, і тут цінні не лише результати, але у більшій мірі сам процес. У цілому при роботі над проектом я виконую такі функції: є джерелом інформації; координую весь процес; підтримую і заохочую учнів; підтримую неперервний зворотній зв'язок. Разом із тим, не можна допустити абсолютизації методу проектів у якості єдиного засобу розвитку творчої активності учнів.

            Надзвичайно важливо доповнювати метод проектів іншими технологіями, зокрема технологією кооперованого навчання. Ця технологія полягає у співробітництві у малих групах і належить до технологій гуманістичного напрямку. Головна ідея - створити умови для активної спільної діяльності у різних навчальних ситуаціях і роботи в команді. До навичок співробітництва належать розуміння мети організації, культура групи та успішна робота в ній, планування й прийняття рішення разом із іншими членами команди, повага думок інших членів групи, уміння здійснювати лідерство тощо. Метод "навчання в команді" особливу увагу приділяє груповим цілям, успіху групи, який може бути досягнутий лише в результаті самостійної роботи кожного члена команди у постійній взаємодії з іншими під час роботи над темою. Задача полягає в тому, щоби кожен учасник команди оволодів необхідними знаннями, сформував потрібні навички, а вся група знала, чого досяг кожний. Різновидністю групової є командно-ігрова діяльність.

           Ефективність навчання в малих групах залежить від того, наскільки кожний усвідомить важливість роботи разом та взаємодії через взаємодопомогу. Це може бути досягнуто шляхом впровадження п'яти базових елементів у досвід малих груп: позитивна взаємозалежність; особиста відповідальність; взаємодія "обличчям до обличчя"; груповий процес; соціальні навички. Ці елементи стають інструментом для вирішення проблем, пов'язаних з роботою груп. Якщо коопероване навчання здійснюється ефективно, слід очікувати: підвищення самооцінки; збільшення досягнень, соціальної підтримки; закріплення навичок взаємодії; розвитку внутрішньої мотивації; зростання активності; кращого ставлення до вчителів, навчального закладу; позитивного психологічного контролю з боку колективу та самоконтролю. Практично, це навчання в процесі спілкування учня із своїми ровесниками, учня з учителем, в результаті якого виникає необхідний контакт, а також соціальне спілкування, оскільки у ході його учні виконують найрізноманітніші ролі - лідера, організатора, експерта, дослідника.

              Учитель набуває нового значення, він відіграє роль організатора самостійної пізнавальної, дослідницької, творчої діяльності учнів. Прагнення дитини до пізнання природне, зумовлене біологічно: вона приходить у світ з генетично визначеним бажанням його пізнати. Я сподіваюсь, що одержавши можливість проводити власні навчальні дослідження, дитина сама навчиться це робити. Та практика засвідчує, що жодного дослідження не проведе ні молодший школяр, ні учень середньої школи, ні старшокласник, якщо його цього спеціально не навчити. Метод проектів дає змогу робити це у ході дослідницького пошуку.

                Проектна технологія принципово відповідає за встановлення міцного зворотного зв’язку між теорією і практикою. Це практичний шлях здобуття навчального та соціального досвіду, активного включення та реалізації життєвих планів особистості.

Проект – це процес, який:                         

просувається до певної мети;                         

приводить до змін;                         

має одноразовий характер;                         

передбачає використання додаткових ресурсів;                         

має чіткі часові рамки (момент початку та закінчення);                         

не вкладається в межі «звичайної діяльності»;                         

передбачає створення робочої групи.

              Основне завдання проектної діяльності – це озброєння дитини інструментарієм для вирішення проблем, пошуку та досліджень у життєвих ситуаціях. Яким би не був проект, він завжди проходить низку чітко визначених етапів: Проект як форма «вимагає» оформлення результатів для пред’явлення його оточуючим. Відповідно виникає необхідність використовувати предметні навички як засіб реалізації проекту. Таким чином, проектна організація освітнього процесу задає умови для інтеграції предметного вмісту; розвитку користувальних навичок в інформаційних технологіях; формування комунікативних компетентностей. Завершеність проекту як реалізація задуму та як відчужений результат є механізмом формування в дитини здатності бачити власну дію з боку.

        Проектна діяльність припускає послідовність відносно обмежених один від одного завершених проектів. Великою перевагою проектної діяльності є вміння, які набувають учні, а саме: планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати; використовувати багато джерел інформації; самостійно збирати і накопичувати матеріал; аналізувати, співставляти факти, аргументувати свою думку; приймати рішення; установлювати соціальні контакти (розподіляти обов'язки, взаємодіяти один з одним); створювати "кінцевий продукт" - матеріальний носій проектної діяльності (доповідь, реферат, фільм, календар, журнал, проспект, сценарій); підготувати цикл занять з тем, які зацікавили б учнів середніх класів; представляти створене перед аудиторією; оцінювати себе та інших.

         Метод проектів - педагогічна технологія, зорієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і набуття нових (часто шляхом самоосвіти). Активне включення учнів у зміст тих або інших проектів дає можливість засвоїти нові способи людської діяльності в соціокультурному середовищі. Дослідницький проект за змістом може бути: монопредметним (виконується на матеріалі одного предмета; міжпредметним (інтегрується суміжна тематика декількох предметів, наприклад природознавство, іноземна мова, українська мова); підсумковим, коли за результатами його виконання оцінюється засвоєння учнями певного навчального матеріалу; поточним, коли на самоосвіту і практичну діяльність виноситься із навчального курсу лише частина змісту навчання.

        Найскладнішим для впровадження у навчальний процес дослідницьких проектів є організація цієї діяльності, а особливо підготовчий етап. При плануванні на навчальний рік виділяю провідну тему чи декілька тем, які будуть винесені на проектування. Далі формулюю відповідну кількість як індивідуальних, так і групових тем, робота над якими потребує засвоєння учнями необхідних знань і формування необхідного досвіду. Але маю на увазі, що проект учня може перетворитися в реферат, а реферат просто "витягується" із Інтернету. Чіткість організації проектування визначаю конкретністю постановки мети, визначенням запланованих результатів, виясненням вихідних даних. Дуже ефективним є використання невеликих методичних рекомендацій чи інструкцій, де вказую необхідну і допоміжну література для самоосвіти, вимоги до якості проекту, форми і методи кількісної оцінки результатів, алгоритми проектування. Організовую роботу таким чином, щоб учні навчалися: визначати основні і поточні (проміжні) мету і завдання; шукати шляхи їх вирішення, обираючи оптимальні; здійснювати і аргументувати вибір; передбачати наслідки вибору; діяти самостійно (без підказки); порівнювати отриманий результат з тим, що потребується; об'єктивно оцінювати процес (саму діяльність) і результат проектування.

       Проектна діяльність передбачає роботу в колективі. Великий інформаційний і технологічний обсяг багатьох проектів примушує учнів об'єднуватися у групи. Така ситуація сприяє становленню, формує соціалізовану особистість, працюючи у команді діти вчаться взаємодіяти один з одним, вирішувати можливі конфлікти, набувати навичок етичного міжособистісного спілкування, брати відповідальність за вибір рішення, аналізувати результати діяльності. Досвід свідчить, що найскладніше самостійно розподіляти обов'язки. Важливо зазначити, що тут слід дотримуватися принципу "кожний робить те, що зможе зробити краще інших". Становленню особистості сприяє також необхідність допомогти один одному, оцінювати один одного, критикувати, а найголовніше - нести відповідальність за свою роботу перед собою, своєю групою, всім колективом. Під час роботи з інформаційною частиною проекту деяким учням буде складно зорієнтуватися в інформаційному просторі. Тому рекомендую розпочати навчання учнів із пошуку і відбору необхідних відомостей, передбачаючи для цього тренінгові форми занять у рамках майже всіх навчальних предметів. Певні труднощі для учнів пов'язані з аналітичною частиною проекту. Вони не вміють розставити логічні та емоційні акценти, оцінити явища в цілому. Не завжди легко для них оцінити форму презентації матеріалу. Тому складаю графік індивідуальних консультацій, коли учні подають у чорновому варіанті підсумки чергового етапу роботи над проектом, і коригую у випадку необхідності. Завдяки спланованим діям, я  досягаю взаємодії дитячої душі і розуму, навчаю мислити. Ця основа сприяє формуванню вільної творчої особистості. Сьогодні метод проектів вважається одним із перспективних видів навчання, тому що він створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя, які проектують у навчанні. Впровадження методу проектів - це важка, але цікава робота.

         Для досягнення результатів потрібна значна кількість часу, а також серйозна самостійна робота кожного члена колективу. Необхідність застосування цього методу зумовлена тим, що сьогоднішня освіта є сучасником процесу зародження нового світового простору. Ті, хто розпочав застосування цього методу, вважають його однією із складових освітньої політики майбутнього, тому що передбачає глобальну освіту особистості й глибоке педагогічне оновлення. Одним із важливих етапів роботи педагогічного колективу нашої школи над впровадженням методу проектів є початковий період, коли відбувається переорієнтація педагогічних, дидактичних, організаційних дій на ознайомлення з його основними цілями і завданнями. Щоб ця освітня технологія та різні її проекти діяли, необхідно, по-перше, бажання діяти, експериментувати, а по-друге, тільки при підтримці керівництва навчального закладу можливий подальший розвиток творчої ініціативи.

         З метою досягнення позитивних результатів у запровадженні методу проектів проводжу багаторівневу систему підготовки педагогічних працівників нашого закладу: інформаційну (із теоретичною підготовкою);

організаційно-практичну (із закріпленням та апробацією теоретичних знань на практиці);

рефлексивну (із самостійною роботою учителів щодо осмислення і творчого аналізу результатів експериментальної роботи);

корекційну (спрямовану на поповнення знань та практичних навичок учителів, необхідних для подолання труднощів, що виникли);

розпочала методологічну (що передбачає підготовку педагогів-"тренерів", які можуть навчати інших, створювати свої майстер-класи).

       Суть проектного навчання або проектування полягає в досягненні дидактичної мети через детальну розробку навчальної проблеми, яка повинна завершитись реальним практичним результатом (проектом). Вона передбачає «проживання» учнем конкретних ситуацій, подолання труднощів, конструювання. В основу методу покладено ідею, що становить суть поняття «проект», тобто спрямованість на практичний результат, який можна одержати, розв’язуючи проблему. Цей результат можна побачити, осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності. Отримуючи реальний практичний результат, діти вчаться самостійно мислити, знаходити й розв’язувати проблеми, залучати до цього знання з різних галузей, уміння прогнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів розв’язку, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки. Проектна діяльність починаю у формі індивідуальних чи групових самостійних творчих завдань: задум проекту виникає всередині навчальної діяльності як логічне продовження змісту навчального предмета (освітньої галузі). Вихідні проекти, як правило, монопредметні, але, розвиваючись, вони дозволяють здійснювати змістовну інтеграцію навчального змісту.

Частіше використовую такі  типи шкільних проектів:

1.             Втілення ідеї або плану у зовнішню форму.

2.             Отримання естетичної насолоди.

3.             Подолання інтелектуальних перепон.

4.             Здобуття нових знань та досвіду. Необхідною умовою включення учнів в проектну діяльність є диференціація освітнього простору.

          Переходи від обов’язкової роботи до роботи за вибором, від навчання до створення власного проекту, до дослідження, від роботи під керівництвом дорослих до самостійної роботи – усе це вимагає не кабінетного, а змістовного оформлення простору навчально-виховного процесу. Привчаю дітей до того, що поряд із традиційними кабінетами (де здійснюється навчальна діяльність із навчальних предметів) є місця для самостійної роботи (бібліотеки, комп’ютерні класи тощо), простір для позанавчальної діяльності тощо. Різноманітність видів діяльності учнів забезпечує можливість здійснювати переходи між різними типами роботи. Вчу учнів визначати міру результативності власних зусиль, а це є психологічною умовою становлення відповідальності. Проект, який пропоную учням, має викликати в них захоплення, зацікавити їх. Будь-яку дію діти повинні самостійно спланувати, виконати, проаналізувати й оцінити. Щоб це завдання було реалізоване,  треба чітко ставити й розуміти мету проекту. Для виконання проекту необхідно розв’язати кілька цікавих, корисних завдань, які безпосередньо пов’язані з реальним життям дітей. 

         Ідеальним вважаю той проект, для виконання якого необхідні знання з різних галузей, що дають змогу розв’язати цілий комплекс проблем. Під час розв’язування конкретних життєвих ситуацій, пізнаючи навколишній світ, діти отримують необхідні для життя знання, вчаться самостійно вчитися. У цього метода є свої плюси та мінуси. Перевага його в тому, що він забезпечує високу мотивацію, ентузіазм, зацікавленість учнів, зв’язок з реальним життям, виявлення лідерів, розвиток кооперації та наукової допитливості, самоконтроль, краще засвоєння знань, свідому дисциплінованість тощо. Але все це неможливо без розвитку здатності учнів до самостійного рішення проблем.

           З цією метою створюю умови для досягнення таких міжпредметних результатів освітньої діяльності:

–      уміння організувати свою діяльність (визначити її мету, вибирати способи реалізації цілей, планувати діяльність, оцінювати її результати);

–      здатність пояснювати явища дійсності;

–      здатність орієнтуватись у світі цінностей;

–      уміння вирішувати завдання, пов’язані з виконанням певної соціальної ролі (працівника, користувача, споживача, виборця тощо);

–      формування ключових компетентностей;

–      здатність орієнтуватись у ключових проблемах;

–      готовність до вибору, у тому числі професійному.

         Робота за проектами починаю з постановку певної проблеми і наступне її розкриття, розв’язання, з обов’язковою наявністю ідеї та гіпотези розв’язування проблеми, чітким плануванням дій, розподілом (якщо розглядається групова робота) ролей, тобто наявністю завдань для кожного учасника за умов тісної взаємодії, відповідальності учасників проекту за свою частину роботи, регулярного обговорення проміжних кроків та результатів. Робота є ефективною в тому випадку, коли в навчальному процесі ставлю певне дослідницьке, творче завдання, для розв’язування якого потрібні інтегровані знання з різних галузей, а також застосовую дослідницькі методики (наприклад, дослідження демографічних чи економічних проблем у різних регіонах світу, створення серії репортажів з різних регіонів за однією з проблем, які б розкривали певну тему, зокрема, впливу кислотних дощів на оточуюче середовище чи розміщення різно­манітних галузей промисловості в різних регіонах тощо).  

       Проектна форма педагогічної діяльності ефективна лише в контексті загальної концепції навчання й виховання. Вона передбачає відхід від авторитарних і репродуктивних методів навчання, вимагає обміркованого й обґрунтованого поєднання з різними методами, формами та засобами навчання і є однією з чималої кількості  Існує безліч типів проектів, оформлених згідно з головними типологічними ознаками, але, як і інші нові технологічні технології, метод проектів важко уявити без широкого застосування нових інформаційних технологій.

          На основі аналізу досвіду використання проектів можна сказати, що в залежності від умов, в початковій школі можна використовувати :

1) за домінантою в проекті діяль­ності:

- дослідницькі;

- дослідницько-пошукові;

- інформаційні; - творчі;

- ігрові (рольові);

- практичні - прикладні;

- ознайомлювально-інформаційними;  

2) за предметно-змістовими напрямами:

– монопроекти (в рамках однієї предметної галузі);

–   міжпредметні;

–   надпредметні (поза предметні);   

3) за кількістю учасників і характером контактів у проекті:

–      індивідуальні;

–      парні; – групові;

– колективні;

– шкільні;

– українські;

– міжнародні;

-  з  прихованою координацією;

-  з безпосередньою координацією;

- серед дітей однієї вікової групи;

- серед дітей різновікової групи;

4) за терміном виконання проек­ту:

– короткотермінові;

- середньої тривалості.     

       Незважаючи на різну тематику проектів, виділяю такі основні етапи і зміст проектної роботи:  

1. Пошуковий: визначення теми проекту, пошук та аналіз проблеми, висування гіпотези, постановка цілі, обговорення методів дослідження.  

2. Аналітичний: аналіз вхідної інформації, пошук оптимального способу досягнення цілі проекту, побудова алгоритму діяльності, покрокове планування роботи.  

3. Практичний: виконання запланованих кроків.  

4.Презентаційний: оформлення кінцевих результатів, підготовка та проведення презентації, "захист” проекту.

 5. Контрольний: аналіз результатів, коригування, оцінка якості проекту.  

          Найбільш характерні для навчальних проектів організаційні форми роботи:

- групове обговорення, "мозкова атака”, "круглий стіл”;

- самостійна робота учнів; - консультації з керівником проекту;  

- консультації з експертами;

- екскурсії;

- лабораторна робота;

- творчий звіт, «захист» проекту.

     Домінуючими в проекті можуть бути, наприклад, такі змістові аспекти:

- літературна творчість;

- природничо-наукові дослід­ження;

- екологічні;

- мовні (лінгвістичні);

- культурологічні (країно­знав­ство);

- рольово-ігрові;

- спортивні;

- географічні;

- історичні;

- музичні.

      Залежно від ситуації добір тематики проектів може бути різним. В одних випадках вибираю  тематику, що формулюється науковцями, які працюють у галузі освіти, в рамках затверджених навчальних програм. В інших – ініціативно висуваю сама з врахуванням навчальної ситуації та стану викладання предмету, природних професійних інтересів, уподобань та здібностей учнів. У третіх – тематика проектів пропонується  учнями, які природно орієнтуються на власні інтереси, не лише пізнавальні, а й творчі, прикладні.  Тематика проектів повинна мати відношення до теоретичного боку навчальної програми й мати на меті поглиблення знань окремих учнів у певній царині, аби диференціювати процес навчання. Найчастіше теми проектів стосуються конкретного практичного питання, що є актуальним для реального життя. Разом з тим, робота вимагає залучення знань учнів не лише з одного предмету, але й з різних галузей, стимулює систематичне творче мислення, "вмикання” навичок дослідницької роботи. Саме таким чином досягається природна інтеграція знань.                                    

           Беручи участь у проектній діяльності, вихованці не тільки здобувають і застосовують знання, а й розвивають комунікативні навички, навички самоконтролю, самооцінки, творчі здібності. Учні початкової школи мають лише елементарні знання, досвід, і тому плануючи роботу з впровадження проектної діяльності, враховую вік та можливості учнів, залучаю до цієї роботи батьків. Реалізую ці ідеї як у суто виховній так і в навчальній діяльності. Є різні проекти, зокрема, це постановка  спектаклю, організація виставки, підготовка та випуск газети, створення збірки, підготовка та проведення класної години, складання творчого проекту, експериментальний (дослідницький) проект тощо.

          Метод проектів є ефективним в світлі підготовки компетентнісної особистості, яка вміє співпрацювати з іншими, а також:                         

дозволяє реалізувати як дослідницькі, так і зорієнтовані на практичну діяльність завдання;                         

дає навички контактів із зовнішнім світом: під час проектної діяльності виникає потреба звернутися за консультацією тощо;                         

розвиває творчість і навички роботи із джерелами інформації;                         

створює середовище, у якому слабші учні набувають сили та впевненості ситуацією успіху;                         

метод проектів спрямований на практичний результат, який можна побачити, осмислити, застосувати в реальній  практичній діяльності.                         

дає можливість набути досвід самостійної діяльності, не репродуктивної, а творчої, що знадобиться у житті.

   Проектна діяльність учнів у навчально-виховному процесі – це спільний пошук розв’язання певної проблеми, це діяльність, спрямована на збагачення знань, умінь та навичок, на формування компетентної особистості. Це системне, послідовне моделювання тренувального вирішення проблемний ситуацій, що вимагає пошукових зусиль, які спрямовані на дослідження та розробку шляхів їх вирішення.  

Проект – це певна, чітко прописана технологія, що включає в себе такі етапи:

Постановка проблеми (підготовчо-мотиваційний)  

Формування мети(планування)  

Розробка заходів (вибір рішення)  

Підготовка заходів і методів (виконання)

Оцінка результатів (рефлексія і захист)  

      До організації проекту висуваю певні вимоги, зокрема:  

1)                         тема для всього класу може бути одна, а шляхи її реалізації у кожної групи – різні. Можливе одночасне виконання учнями різних проектів;  

2)                         проект є значущим для найближчого та опосередкованого оточення учнів – однокласників, їх батьків, знайомих;

3)                         проект завжди педагогічно значущий, тобто учні одержують знання, будують взаємини, оволодівають необхідними способами мислення та дії;

4)                         проект повинен бути завчасно спланованим, але разом з тим допускає гнучкість та зміни під час його виконання;

5)                         проект орієнтовано на вирішення конкретної проблеми.

      Цілі проекту обмежені рамками завдання, що вирішується та часом. Проект має бути реалістичним, орієнтованим на ресурси, які має у своєму розпорядженні навчальний заклад. Такий підхід гарантує підвищення рівня пізнавальної активності учнів, позитивно впливає на розвиток особистості. Для себе я вибрала таку структуру:

1.             Назва проекту.

2.             Анотація проекту. (Цитата, лозунг, представлення проекту, чітко і стисло розкривається зміст проекту за схемою: актуальність проекту, основна проблема, інноваційний спосіб вирішення, перелік заходів, результати).

3.             Опис проблеми, на розв’язання якої спрямовано проект :

–             опис існуючих потреб,

–              коло людей, на яких спрямовано проект (цільові групи),

–             яким чином дана проблема відповідає можливостям, досвіду, цілям).

4.             Мета і завдання проекту (мета формулюється чітко. Завдання показують логіку розв’язання проблеми).

5.             Технологія досягнення цілей:

–             структура (модель),

–             методи реалізації, 

–             опис заходів,

–             на чому базується проект,

–             критерії оцінки робіт окремих учасників та проекту в цілому,

–             хто буде здійснювати проект і функції.

6.             Етапи проведення проекту (робочий план проекту).

7.             Очікувані результати проекту:

–             короткочасні та перспективні наслідки проекту;

–             як проект покращить ситуацію;

–             де і як поширено і застосовано результати проекту;

–             сталість результатів (чи можливе продовження та розвиток проекту).                                                                                    

            Слід зазначити, що проектна діяльність молодших школярів це одна із форм пізнавальної активності, бо учні вчаться активно здобувати знання та застосовувати їх в практичній діяльності. Її зміст полягає в мотивованому досягненні поставленої мети для створення творчих проектів та у забезпеченні єдності й наступності різноманітних аспектів процесу навчання.

          В початковій школі метод проектів спрямований на розвиток навичок співробітництва й ділового спілкування в колективі, тому передбачаю сполучення індивідуальної самостійної роботи із груповими заняттями, обговореннями дискусійних питань, наявності елементів дослідницької методики, на правлений на створення учнями кінцевого продукту (результату) їх власної творчості. Проектна методика для початківців цікава насамперед спробою зорієнтуватися на особисті інтереси учня, будувати навчання на активній основі через діяльність дітей з певною метою, що вимагає використання дослідницьких та пошукових методик, творчості, роботи з різними джерелами інформації . Особистість повинна навчитися адаптуватися в умовах, що змінюються, бачити проблеми, вміти аналізувати їх, знаходити шляхи розв’язання, уміти працювати з інформацією, бо це неодмінної складовою навчання в середній та старшій школі. Доводжу до дитини сутність та специфіку проектної діяльності, навчаю будувати власну учнівську діяльність як повноцінну та усвідомлену (таку, що має три стадії: мотиваційну, операційно-виконавчу, рефлекторно-оціночну). Проте спочатку діяльність учнів організовую заради самої діяльності, для того, щоб виробити дещо, покращити дещо, досягнути деякого результату, запобігти дечому, дещо повідомити та ін. Тільки потім вони починають розуміти, що цей процес є процесом навчання і починають усвідомлювати свій досвід і оцінювати свої дії. Пропонуючи учням початкових класів роботу над проектом, враховую навчальну ситуацію з певних предметів, власні інтереси та здібності учнів. Дидактична мета проекту повинна бути триєдиною, при цьому мати соціальне значення, бо це має велике значення для становлення компетентнісної особистості молодшого школяра.

           Використання метод проекту в початковій школі  дозволяє:         

     Учням – оволодіти значним арсеналом методів дослідження (аналіз літератури, пошук джерел інформації, збір та обробка даних, висунення гіпотез та методів їх вирішення тощо).       

     Учителю – надати пріоритет різним видам самостійної діяльності учнів.         

     Учням – набути комунікативної комп

Пошук
Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архів записів
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2016
Зробити безкоштовний сайт з uCoz