Зала прикрашена сніжинками, гірляндами, панно із зображенням зими та весни. Усі учні в костюмах: Зими, Весни, Мороза, горобчиків, ведмедя, українські національні. Горять свічечки. (Під тиху музику)

Ведуча: Діти, сьогодні незвичайний день. Маємо гарне свято, яке відзначають не тільки в нашій школі, а й по всій Україні. Як називається воно?

Учень: Це Стрітення. Слово «стрітення» означає зустріч. В цей день Зима з Весною зустрічаються, і від сьогодні люди вже виглядають тепло. Учень: Свято це в Україні особливо шанували. Селяни в цей день не ходили до роботи, а стежили за погодою, бо «лютий до березня в гості приїжджає, щоб на Стрітення зимі з весною зустрітися». Хто кого переборе, то такою вважалося буде й погода до початку березня. На честь Стрітення в церквах робили відправи, святили воду та свічки.

Учень: А ще це свято називають Громниці, по назві свічок. Вважалося, що ці свічки дуже помічні від грому. Їх спеціально тримали в господарстві.

Учень: Після повернення з церкви свічку запалювали – «щоб весняна повінь не пошкодила посівів і щоб мороз дерев не побив». Ця свічечка має стояти на покуті. Стрітенські свічки виготовляли за особливою технологією, суворо дотримуючись певних обрядів.  

Учень: Вони мали свою форму й розміри. Найпопулярнішими були «трійці» - вичурні три зубчаті вироби, оздоблені різнокольоровими розмальовками та прикрасами.

Учень: Зимобором ще називали Стрітення, тому що в цей день зустрічається Зима з Весною.

Учень: В цей день святили воду. Посвяченою водою лікували хворі місця. Навіть чумаків, які вирушали в далеку дорогу, господар, давши хліб-сіль, окроплював стрітенською водою, а також худобу, промовляючи: «Боже тобі допоможи!» .

Ведуча: А ще кожен господар слідкував за погодою. І так з’явилися прикмети та прислів’я.

Прислів’я та прикмети:

1.                               Якщо на Стрітення півень води на порозі нап’ється, то в березні віл на дорозі напасеться.

2.                               Якщо на Стрітення півень нап’ється води, то хлібороб набереться біди.

3.                               На Грімницю маєш зимову половицю.

4.                               Як на Стрітення мороз буває, то ведмідь свою буду розбирає.

5.                               Якщо на Грімницю сонце ясне буде, то більш ніж перед тим снігу випаде всюди.

6.                               Якщо на Грімницю день ясний, то буде льон рясний.

7.                               Як на Грімницю з дахів тече, то зима довго проволоче.

8.                               Як на Стрітення метіль дорогу перемітає, то корм відмітає.

9.                               Як капає зі стріх, то буде капати з вуликів.

10.                           Ясний і тихий день – на хороший врожай і рійбу бджіл.

11.                          Коли на Стрітення відлига, пропаде ще весна надовго.

12.                          Якщо на деревах іней – зародить добре гречка та бульба.

13.                          Якщо вранці випаде сніг – на врожай ранніх хлібів, коли у полудень – зернові будуть середні, а ввечері – недорід.

14.                          На дахах довгі бурульки – ще стільки ж випаде снігу.

15.                          Стрічаються на Стрітення зима з літом, щоб поборотися – кому ж уперед, а кому назад.

16.                          На Стрітення обертається пташка до гнізда, а хлібороб до плуга.

17.                          Як капає зі стріх, так буде капати з очей.

18.                          Як на Стрітення холодно, то скоро весна.

19.                          Зимобор із відлигою – на ранню й теплу весну, зі снігом – на дощову й тривалу, а коли хуга – весна буде пізня й холодна, якщо в цей день не видно сонця – то чекай    суворих морозів.

Ведуча: Зима – стара баба в полатаному кожушку, поношених шкарбанах та дірявій хустині, через дірки якої витинається сиве волосся, а за плечима в неї теліпається порожня торбина, в руках пошарпане горнятко з льодом. Саме такою праобразі Зима в Стрітення йшла на зустріч з Весною – привабливою дівчинкою. У тієї в руках серпик та жмут збіжжя, на ній нова вишита сорочка.

Весна: Поможи тобі Боже, Зимонько!  

Зима: Дай, Боже, здоров’я, щастя…

Весна: Бач, Зимо, що я наробила і напрацювала, то ти все поїла й попила!

Ведуча: Не сваріться, бо сьогодні свято. І ми сьогодні запалимо свічку, щоб вона захищала нас від лиха. Заплющить очі і прислухайтесь. Що чуєте?

Зима:

Сніг пухнастий стелиться           

Мороз січе вітрами,           

Я, Зима-хурделиця,           

Люблю гуляти з вами.           

Рада я вас бачити дітки, бо люблю маленьких розважати, погратися з ними. А чим ви мене порадуєте? (Діти читають вірші про зиму)

Зима: Молодці! А чи знаєте ви про мене пісні? А чи не боїтеся заспівати?

(Пісня про зимоньку)

Зима: Гарно як ви співаєте про мене. А чи не злякаєтесь мого морозу - морозенка та метелиці – хурделиці? (Діалог зими з дітьми)

Зима:  Як морозом я повію та снігами замету

Діти: А у школі нам тепленько, любо, весело.

Зима: Ой на дворі метелиця, крутить, вертить хурделиця

Діти: Ну а в школі чепурненькі тут всі діти веселенькі.

Зима: Вітер свище десь у полі

Діти: Потанцюємо ми в колі. (Танок)

Ведуча: Добре нам Зимонько з тобою. Та вже Весна не за горами.

Учень:

Зимонько, зимонько,             

Снігом не труси

І морозу морозити не вели.

Бач, он діточки сидять

І від морозу аж тремтять.

Зима: Я їх пожалію, ручки їм погрію.

Ведуча: справді, ви весело розважалися взимку. Чи не знудьгувалися ви за теплим сонечком, за весною, квітами й зеленою травичкою (Чути веселу музику)

Учень:

Весна іде, весна іде!             

Весну вітайте, діти!             

Вона пісні вам принесе,             

Вінки чудові, квіти.

Весна:

А ось і я, Весна – красна,            

Куди ступлю, там сонце сяє,            

Усе навколо ожива,             

Іду, пробуджую від сну            

Усю землицю чарівну.

Ведуча: Доброго дня, люба Веснонько! Давно виглядали тебе діти. Тож ласкаво просимо до нашої світлиці.

Учень:

Весно, Весно, наша Весно, а що ти нам принесла?

Весна:

Принесла вам літо, щоб родило жито.            

Старим бабам по лопаточці,            

Молодятам по дитя точці,            

Чоловікам – по плужку,            

Хлопчикам – по батіжку,            

А дівчатам – по віночку з хрещатого барвіночку.  

Отже, час Зимі тікати за ліси і високі гори, за широке море, бо я –Весна  красна прийшла.  

Зима:      А це ми ще подивимось, Весно, хто з нас сильніший. Насуплю я брови – і вітер холодний повіє. Усе захолоне, рятунку нема – під снігом замре. Заніміє.

Весна:    А я засміюся – і сонце ласкаве засяє, Прокинуться луки, ліси і поля, усе розцвіте, заспіває.

Ведуча: Зимо, Весно, не сперечайтеся, а краще позмагайтеся. А наші діти вам допоможуть. Пограємо в гру «Чия кишенька швидше наповниться?» треба у кишеньку, де зображено сніжинку складати сніжинки, а у кишеньку з квітами – квіти. Чия кишень заповниться швидше, той і переміг. (Гра)

Весна: А зараз відгадайте загадку:

Він веселий стрибунець,

В нього сірий комірець,

Він не плаває – літає,

Він пшениченьку збирає.

Задавака-молодець.

Ви впізнали? (Горобець)

(Гра «Горобчики»)

Зима: Бачу, ви зовсім мене не боїтеся. То я напущу на вас звіра страшного. Бачите – он він сидить під дубком, ще й накрився кожушком.

Учень:

Зимонько, зачекай!  

Звіра ти не випускай.  

Зараз прибіжать дівчатка.  

Зараз хлопці прибіжать.

(Гра «Ведмідь і діти»)  

Ведуча:  Бачу, Зимонько, і страшний звір тобі не допоміг. Бо вже прийшов час вирушати тобі в дорогу – у далекий північний край, де морози й сніги. А на Вкраїні Весна господарюватиме, рідну землю прикрашатиме зеленню і квітами, високими хлібами, соковитими овочами та фрунтами, щоб було чим тобі почастуватися.

Зима:           

Що ж, прощавайте, діти милі!

За зиму ви набрались сили.

Уклін, тобі мій, Красна Весно!

Дзвінкий твій  голос чую, сестро. (Діти прощаються із Зимою)

Ведуча: Ось і пішла Зима, а ми з вами покажемо Весні, як ми її чекали. (Веснянки)

Ведуча: Всі ми Зиму проводжали, Красну Весну зустрічали. Весно, уквітчай наш край, Дай нам добрий урожай!                                                            

(Вірші про весну)

Весна: Я тепло вам принесла І сонечко додала, Щоб зміцніли усі діти Й розцвітали, наче квіти.

Ведуча: Веснонька, діти дуже ретельно готувалися до цієї події. Вони зібрали багато цікавого матеріалу, разом з батьками виготовити костюми, декорації, прикрасили залу. Чи сподобалось тобі? (Нагородження учнів та батьків)